Рак молочної залози становить актуальну проблему громадського здоров’я України, посідаючи перше місце у структурі захворюваності та смертності жіночого населення на злоякісні новоутворення.
Існує низка факторів, які впливають на розвиток раку молочної залози:
- вік (з віком ризик розвитку раку молочної залози збільшується. Жінки старші 45 років в три рази більше мають ймовірність захворіти на цей недуг, ніж молодші жінки)
- спадкова і сімейна схильність (жінки, у яких матері або сестри хворіли на рак молочної залози, мають значно більше шансів захворіти)
- генетична схильність (якщо в в сім’ї були хворі на рак грудей, лікар може порекомендувати аналіз на онкомаркери BRCA1 і BRCA2 для виявлення мутацій генів, які передаються спадково)
- гормональні фактори (раннє настання менструації – до 12 років, а також настання менопаузи після 55 років збільшують ризик виникнення раку молочних залоз в 2 рази)⠀
- відсутність пологів (підвищує ризик у жінок в 1,5 рази )
Жінки, які народили першу дитину після 30 років, мають вищий ризик в порівнянні з жінками, які мали першу дитину до 19 років.
- відмова годувати груддю дитину ( годування груддю знижує розвиток раку молочної залози в 2 рази)
- переривання вагітності (збільшує ризик розвитку у 1,5 рази)
- наявність фіброзно-кістозної мастопатії та інших проліферативних захворювань молочних залоз
- малорухомий спосіб життя
- ожиріння (понад 40% нормальної ваги)
- систематичне паління та вживання алкоголю
Профілактика та рання діагностика дозволяють вчасно виявити і розпочати лікування хвороби.
Розрізняють первинну та вторинну профілактику раку молочної залози.
Під первинною профілактикою розуміють попередження захворювання шляхом вивчення факторів ризику, зменшення впливу канцерогенів на організм (відмова від паління, обмеження вживання алкоголю, уникнення надмірної інсоляції, стимулюючих фізіопроцедур), ведення здорового стилю життя боротьба з ожирінням та гіподинамією, раціональне харчування, зменшення впливу стресових факторів на організм), своєчасне виконання жінкою репродуктивної функції, грудне вигодовування.
Вторинна профілактика полягає у ранньому виявленні доброякісних
дисгормональних захворювань молочної залози та у своєчасній корекції гормональних порушень, а також регулярне щомісячне самообстеження молочних залоз, починаючи з 20-ти років.
Слід пам’ятати, що жінкам фертильного віку самообстеження потрібно здійснювати на 7–14-й день менструального циклу. Його необхідно проводити щомісячно. Самообстеження не замінює візит до лікаря, але допоможе жінці краще знати своє тіло і раніше виявити перші зміни в структурі молочних залоз.
За критеріями ВООЗ “золотим стандартом” скринінгу , тобто профілактичного обстеження молочної залози є мамографічне обстеження. У 85-90% випадків підтверджена висока ефективність діагностики безсимптомних злоякісних пухлин цим методом.
До 35-ти років жінкам мамографію не призначають(якщо для цього немає підстав), для цього використовують ультразвукове дослідження.
За наявності раку молочної залози в сімейному анамнезі мамографію рекомендують проводити 1 раз на 1-2 роки (при цьому регулярно
обстежувати груди самостійно та у кабінеті лікаря), починаючи з віку 35 ти років;
- у віці 35-40 років усім жінкам одноразово проводиться первинна мамографія (для визначення структури тканини молочної залози).
- у віці 40-49-ти років пропонують проводити мамографію в залежності від показань.
- у віці 50-69-ти років мамографію проводять 1 раз на 2 роки, враховуючи результати попередніх обстежень, самообстежень та клінічних обстежень молочної залози.
Рак грудей є проблемою 21-го століття. Своєчасне виявлення і правильне лікування онкологічних захворювань молочної залози є надійною запорукою збереження здоров’я та життя жінки.
